Інформцентр
- 22.02.12
- Другі роковини Януковича
Блоги
-
10.05.12 Олександр Машлай 
Звіт із поля бою. Звитяга -2012
-
04.05.12 None Smilodon 
Копаючи тунель
-
03.05.12 Богдан Червак 
Незбагненна Тарноруда
-
28.04.12 Андрій Парубій 
Кремль зіграв проти України "Матч смерті"
-
18.04.12 Ігор Гошовський 
Веломандрівка Цуманським лісом
Права блогосфера
Права Європа
Росіяни у Львові: патріоти України чи «п’ята колона»?
Головна » Статті
Львів – Скільки росіян за національністю мешкає у Львові? Як вони інтегруються в українське суспільство? Які їхні політичні та релігійні погляди? Чи російськомовні люди у Західній Україні є носіями російської культури і заручниками кремлівської політики? Про це йшла мова на засіданні Галицького дискусійного клубу «Митуса» у Львові.
Львів – Скільки росіян за національністю мешкає у Львові? Як вони інтегруються в українське суспільство? Які їхні політичні та релігійні погляди? Чи російськомовні люди у Західній Україні є носіями російської культури і заручниками кремлівської політики? Про це йшла мова на засіданні Галицького дискусійного клубу "Митуса" у Львові.
Росіян у Львові іноді називають "москалями", "визволителями", "окупантами", комуністами, нащадками енкаведистів і кадебістів. Досить часто на їхню адресу лунають заяви місцевих радикальних політиків, мовляв, не можете тут бути, тоді – "валізка, вокзал, Росія".
Однак не всі росіяни мали стосунок до Другої світової війни, до окупації Галичини чи визволення Західної України. Хтось покинув Галичину, а хтось залишився тут назавжди і вважає Львів своїм рідним містом.
У 1951 році росіяни становили майже 39% населення у Львові
До 1939 року у Львові більшість населення становили поляки, євреї, українці. Росіяни прийшли в Галичину у 1939 і стали окупантами, в липні 1944 визволяли Львів від німецьких військ. Як люблять уже десятиліттями повторювати львів’яни слова свого славетного земляка, композитора Людкевича, "і нема на то ради".
Ті два приходи радянської влади супроводжувались масовими репресіями, кровопролиттями, винищенням місцевого населення, переважно інтелігенції. Після війни "нову територію", де звільнились розкішні помешкання і будинки, кремлівська влада почала активно освоювати, зокрема, заселяти партноменклатурою.
Вже у 1951 році у Львові майже 39% населення становили росіяни. У Києві, Чернігові та Сумах цей відсоток був значного менший.
До 1955 року у Львів перенесли переважно з Росії 25 фабрик і заводів, а це спричинило хвилю заселення міста російськомовним населенням. Друга така хвиля спостерігалась у 60-70-х роках, коли освоювали природні надра Галичини.
Після 70-х багато росіян почали покидати Західну Україну і роз’їжджались по усьому Союзу. Масова міграція почалась у 90-х роках, але не в Росію, а в Канаду, Німеччину, Ізраїль та інші західні країни. На сьогодні росіяни становлять 8,7 % населення Львова.
Росіяни "не є носіями модерної культури у Львові" – львівський культуролог
Голова асоціації "Русский дом" Тетяна Швецова каже, що коли перемогли національно-демократичні партії, росіян почали виштовхувати з керівних посад, чинити на них моральний тиск, зачиняти російські школи. До 1990 року у Львові було 24 російські школи, сьогодні їх залишилося п’ять.
"Більшість росіян не винні, що вони опинились у Львові. Так склалась їхня доля. Російський Львів існує, що б там не казали, він розпорошений, там різні люди. Росіянам тут важко з моральної точки зору. Бо панує постійна спроба довести, що вони винні у всіх бідах місцевого населення. Їх ідентифікують із комуністичною партією. Але мій власний досвід показує, що всі секретарі парторганізацій, які мені зустрічались у житті, були місцеві люди. Росіяни у Львові живуть відокремлено", – зауважила Тетяна Швецова.
У 1988 році росіяни у Львові створили свій культурний центр, місцева влада надала їм приміщення у центрі Львова. Однак цей центр, загалом російськомовне населення у Львові, не є носієм модерної російської культури, стверджує культуролог Ірина Маґдиш. Вона вважає, що росіяни не є і носіями чистої російської мови, існує проблема з самим визначенням росіян у Галичині.
"Російська громада має намагатись стати конкурентоспроможною на ринку культурної продукції багатокультурного Львова. А для цього треба думати про споживача, про ринок і що пропонуєте", – каже Маґдиш.
Росіяни – заручники політики Кремля – історик
Щодо політичних уподобань, то росіяни у Львові на останніх місцевих виборах підтримували комуністів і соціалістів, але багато не голосували. Росіяни, котрі живуть у Галичині, часто стають заручниками російської зовнішньої політики. Українці переносять спротив і свій негатив щодо кроків російської влади на російську громаду, каже історик Василь Расевич. Він наголошує, що не можна також кожен крок у сучасному житті пов’язувати з історичним минулим: "Не можна складати списки спільних образ, ми маємо їх переосмислити й усвідомити їх і рухатись у майбутнє".
У Львові відсутній діалог між українцями і росіянами. Втім, розмежування за національними та релігійними ознаками аж ніяк не сприятиме побудові єдиної спільноти, переконаний модератор дискусії Володимир Павлів. Він вважає, що у Львові є багато впливових і заможних росіян, а це достатньо, щоб не замикатись у гетто.
Розмова у клубі "Митуса" стала початком обговорення досить складної і дражливої теми "росіян у Галичині". Але передусім, казали учасники, самі росіяни, російськомовне населення мають визначитись, чи почуваються вони галичанами, чи хочуть, зрештою, ними бути, чи хочуть інтегруватись у львівську громаду і нести відповідальність.
Однак не всі росіяни мали стосунок до Другої світової війни, до окупації Галичини чи визволення Західної України. Хтось покинув Галичину, а хтось залишився тут назавжди і вважає Львів своїм рідним містом.
У 1951 році росіяни становили майже 39% населення у Львові
До 1939 року у Львові більшість населення становили поляки, євреї, українці. Росіяни прийшли в Галичину у 1939 і стали окупантами, в липні 1944 визволяли Львів від німецьких військ. Як люблять уже десятиліттями повторювати львів’яни слова свого славетного земляка, композитора Людкевича, "і нема на то ради".
Ті два приходи радянської влади супроводжувались масовими репресіями, кровопролиттями, винищенням місцевого населення, переважно інтелігенції. Після війни "нову територію", де звільнились розкішні помешкання і будинки, кремлівська влада почала активно освоювати, зокрема, заселяти партноменклатурою.
Вже у 1951 році у Львові майже 39% населення становили росіяни. У Києві, Чернігові та Сумах цей відсоток був значного менший.
До 1955 року у Львів перенесли переважно з Росії 25 фабрик і заводів, а це спричинило хвилю заселення міста російськомовним населенням. Друга така хвиля спостерігалась у 60-70-х роках, коли освоювали природні надра Галичини.
Після 70-х багато росіян почали покидати Західну Україну і роз’їжджались по усьому Союзу. Масова міграція почалась у 90-х роках, але не в Росію, а в Канаду, Німеччину, Ізраїль та інші західні країни. На сьогодні росіяни становлять 8,7 % населення Львова.
Росіяни "не є носіями модерної культури у Львові" – львівський культуролог
Голова асоціації "Русский дом" Тетяна Швецова каже, що коли перемогли національно-демократичні партії, росіян почали виштовхувати з керівних посад, чинити на них моральний тиск, зачиняти російські школи. До 1990 року у Львові було 24 російські школи, сьогодні їх залишилося п’ять.
"Більшість росіян не винні, що вони опинились у Львові. Так склалась їхня доля. Російський Львів існує, що б там не казали, він розпорошений, там різні люди. Росіянам тут важко з моральної точки зору. Бо панує постійна спроба довести, що вони винні у всіх бідах місцевого населення. Їх ідентифікують із комуністичною партією. Але мій власний досвід показує, що всі секретарі парторганізацій, які мені зустрічались у житті, були місцеві люди. Росіяни у Львові живуть відокремлено", – зауважила Тетяна Швецова.
У 1988 році росіяни у Львові створили свій культурний центр, місцева влада надала їм приміщення у центрі Львова. Однак цей центр, загалом російськомовне населення у Львові, не є носієм модерної російської культури, стверджує культуролог Ірина Маґдиш. Вона вважає, що росіяни не є і носіями чистої російської мови, існує проблема з самим визначенням росіян у Галичині.
"Російська громада має намагатись стати конкурентоспроможною на ринку культурної продукції багатокультурного Львова. А для цього треба думати про споживача, про ринок і що пропонуєте", – каже Маґдиш.
Росіяни – заручники політики Кремля – історик
Щодо політичних уподобань, то росіяни у Львові на останніх місцевих виборах підтримували комуністів і соціалістів, але багато не голосували. Росіяни, котрі живуть у Галичині, часто стають заручниками російської зовнішньої політики. Українці переносять спротив і свій негатив щодо кроків російської влади на російську громаду, каже історик Василь Расевич. Він наголошує, що не можна також кожен крок у сучасному житті пов’язувати з історичним минулим: "Не можна складати списки спільних образ, ми маємо їх переосмислити й усвідомити їх і рухатись у майбутнє".
У Львові відсутній діалог між українцями і росіянами. Втім, розмежування за національними та релігійними ознаками аж ніяк не сприятиме побудові єдиної спільноти, переконаний модератор дискусії Володимир Павлів. Він вважає, що у Львові є багато впливових і заможних росіян, а це достатньо, щоб не замикатись у гетто.
Розмова у клубі "Митуса" стала початком обговорення досить складної і дражливої теми "росіян у Галичині". Але передусім, казали учасники, самі росіяни, російськомовне населення мають визначитись, чи почуваються вони галичанами, чи хочуть, зрештою, ними бути, чи хочуть інтегруватись у львівську громаду і нести відповідальність.
Галина Терещук
Радіо Свобода www.radiosvoboda.org/content/article/24404196.html
Дата публікації: 29.11.2011
Колонка лідера
Хутін – пуй! Свого часу, а саме в березні 2008 року, я та мій колега Павло Данильчук, на запрошення представників російських опозиційних сил, побували у...
Анонси
Кінополиця
Музфронт
Промоція
Фотоальбом
Відео
Служба безпеки ОУН. Зачинені двері
все відео »
