Релігійні війни в світі мають свою давню криваву хронологію. Не потрібно бути великим знавцем істрорії, щоб пригадати найяскравіші і найкривавіші, найгучніші їх приклади - це і хрестові походи, і варфоломієвські ночі. Не потрібно бути і великим детективом, щоб зрозуміти, що релігійні почуття вірян до кровопролиття мали далеко не найперше значення. Передусім - політичний чинник ставав каталізатором усих процесів.
Релігія в руках еліти - зброя масового знищення, віруючі - народне ополчення, завжди вмотивоване. Тому владній верхівці вигідна будь-яка віра, окрім власне атеїзму. Свого часу Сталін змушений був послабити зашморг на шиї православного священника - щоб змобілізувати нову армію, армію християн.
Віруючого можна натравити на безбожника, безбожника на віруючого - ніколи.
Віра не потребує доказів, значить вбивство на релігійній основі не потребує поясненнь.
Сьогодні помилково вважається, що Московська церква в Україні (творчий псевдонім РПЦ МП) стане в перспективі новітньою бомбою, закладеною під Українську фортецю, а протистояння Патріархів Києва і Москви геніальним і простим інструментом розколу українського суспільства. Насправді всі деструктивні сентенції, що виходять з під ряс контрдержавних попів, які полюбляють ретранслювати Бога потоком Кремль-свідомість українців - вирішуються введенням смертної кари за антиукраїнську діяльність. Смертю віру не спинити, зате можна викорінити антидержавні шабаші із українських святинь. Священники на майбахах простять Бога за український буржуазний націоналізм, якщо їм показати вирок суду.
В Україні шістдесятих років 21 століття не буде протистояння УПЦ КП і УПЦ МП.
Сьогодні в нашій даржаві стрімко набирають ваги і популярності дві нові (старі) течії, такі як протестанство і язичництво. Перша дозволяє жити в своє задоволення, друга просто цікава. Це новий гламур української шоу-релігії, яка піднімається від низів і поступово досягає верхів та інтелігенції. Незабаром немодно буде бути масоном чи гомосексуалістом, верхом шику стануть прадавні тотеми і культ сонця, який будуть сповідувати поважні народні обранці в своїх робочих округах десь на Мальдівах.
Баптизм і інші течії протестанства найбіль деструктивні для української державності і свідомості української нації. Ця людина ніколи не складе присягу на вірність Україні. Ця людина ніколи не візьме зброю, щоб захищати власний народ. Ця людина народить близько десятка дітей, які теж ніколи не складуть присяги і не візьмуться до зброї.
Україна другої половини 21 століття буде покрита язвами протестантських і сектантських общин. Коли в людини немає їжі матеріальної, вона шукає іжі духовної. Якщо людина непотрібна державі, завжди знайдеться пастир, якому вона буде потрібна.
Язичництво, або правіра, або поганство теж стрімко повертається в наше життя. Це - прадавні звичаї, культура предків, забута підсвідомість древньої нації. Послідовники Сварога будуть захищати свою сім'ю, общину, свій край - до останнього подиху, і для цього їм не потрібна присяга - вони вже дали її богам і Землі. Але язичництво найгостріше входить в конфронтацію з християнством.
Уже зараз розпочинається боротьба двох культур. Уже зараз українські націоналісти знищуються язичницьки капища заради віри православної. Уже завтра запалають християнські храми заради віри пращурів. І не важливо, що поганство найпопулярніше саме серд правого кола - скінхедів і патріотів. Розкол зароджується не по Дніпру, не по ментальності, не по класовому стану, не по національності, а в середині правої, націоналістичної політичної групи. Ось він, адронний коллайдер Кремля, винайдений українцями тисячу років тому, в 988 році і відбудований наново.
Одні будуть "божими корівками", ті що залишаться - зійдуться лобами між собою.
Християнство і язичництво неможливо замирити, неможливо втримати в паритетній рівності, це дві протилежності - як космополітизм і націоналізм. Православний ніколи не визнає ідолопоклонникасатаніста, най навіть з культурою своїх же пращурів, язичник ніколи не замириться з гегемонією - як він каже - жидівського бога.
Тому коли одного разу побачите білі хрести на дверях сусідніх будинків - будьте на сторожі.

Думки читачів

Шадий Юрій / 27.10.2009 21:52

По перше в основі українського націоналізму є віра в Бога, той хто її не визнає немає права називатися українським націоналістом, тому невірне твердження про розкол націоналістів за релігійною ознакою. По друге, саме віра Православна і Церква Христова допомогла відбутися та сформуватися українському націоналізмові. По третє відступ окремих членів від правдивої ідеології є наслідком окупаційного сатанинського радянського режиму, котрий майже знищив нашу церкву і віру. Насадивши єпископами та мотрополитами агентів кгб які там сидять до цих пір і не дають церкві задихати на повні груди. По четрерте, всьому виною є Наш гріх, гріх як кожного окремо так і народу вцілому гріх відходу від слова. Скільки Українців читало Біблію?. І головне, не треба нічого нищити та палити храмів, головною нашою зброєю має стати слово, переконання, жертовність тих хто його буде сповідувати і проповідувати-це коли йде мова про поширення ідеї, але коли йде мова про захист згідно Біблійному вченню може бути застосована і сила фізична. Так вчиняли і вояки УПА які всебе вдома захищаючи свої домівки використовували зброю, а коли йшли рейдами на Східну Україну використовували листівки та агітацію тим самим непорушуючи Христоаого вчення котре, нагадую, є основою українського націоналізму....

Богдан / 20.10.2009 20:38

Ти друже щось наплутав , віра немає нічого загального з тим , що ти говориш . Віра це любов . А віруюча людина най кращий воїн . Бо якби усі були віруючими в душі то зараза деструктивних сект в україні не розповсюджувалась. Тільки в пусту і не віруючу душу якраз ця зараза може зайти....

Ім’я*

Текст*

Введіть код, що на зображенні*