Чим більше читаю про одеські події, тим більше розумію, шо обидві сторони займаються моралізаторством. Герой чи нацист? - ось в чому питання. Не відповідатиму на нього принципово.

Від себе дозволю додати, що спроби відмазати призвідця смерті, переконуючи всіх у його святості (нацистів мочити можна) і нелюдській силі (удар перочинним ножем) виглядають просто сектанським гонівом.

Спочатку був  травмат. Потім став пневмат. Ніж змінився н а перочинний. Фанат перетворився на нациста. Медіа-віруси і свідомі спроби вивести дії завдавшого удар з-під статті Кримінального кодексу, а відтак і відповідальності. Тому  ліві брешуть також.

Звинувачення у нацизмі смішні. Тому, шо  не кожен ультраправий - нацист. Йдеться про свідомі спроби зробити із загиблого городнє пугало, ударити ногою котре мав право кожен "борець з коричневою чумою". Маніпуляція.

Таким чином ліві маніпулюють. Пафосно і по-скотськи.

Мене цікавить інше - яким з точки зору адвокатів ШАРПа має бути покарання?  

Чи кожного, хто хоче набити комусь морду можна звинуватити у нетолерантному ставленні до іноземців і зарізати?

Скільки треба сказати неправильних слів, шоб тебе назвали "нацистом" і поставили поза законом "захисники толерантності"?

Скільки справжніх гріхів висіло за загиблим (поламані ноги-руки, розбиті голови і тд), хто підтвердить їх наявність і чи дають вони привід для майже легітимізованої захисниками антифа смерті?

Яка сукупність людських рис дозволяє поставити його на ніж, задіяний виключно як "самозахист"?


Отож бо.

http://tactic-media.livejournal.com

Думки читачів

Немає коментарів. Ваш коментар буде першим.

Ім’я*

Текст*

Введіть код, що на зображенні*

 

Думки читачів

Немає коментарів. Ваш коментар буде першим.

Ім’я*

Текст*

Введіть код, що на зображенні*